Про Люблін
Люблін є найголовнішим науково-академічним осередком східної Польщі. Тут розташовані п’ять державних університетів і декілька приватних вузів, в яких навчаються не тільки польські студентиб але й із закордону. Прикордонне місто Люблін зі своєю східною відкритістю, гостинністю і толерантністю став місцезнаходженням Європейського колеґіуму польських і українських університетів. З огляду на велику кількість студентської молоді місто Люблін асоціується з містом молодості і активності. Цей творчий потенціал міста успішно використовують наукові осередки та фірми, що займаються пошуком інноваційних технологій.
Історичне багатство Любліна, його краса приваблює не тільки молодих людей, але також артистів і митців, що шукають нового творчого натхнення. Місто Люблін зі своїми театрами, галереями, музеями, філармонією, оперною сценою становить центр культурного життя в цій частині Польщі. Це столиця популярних фестивалів міжнародного значення, які відбуваються майже протягом цілого року. Підтвердженням великої популярності культурного життя в Любліні є його участь у конкурсі на звання Європейської столиці культури в 2016 році.
Місто має велику багатовікову історію, яку переховують стіни кам’яниць Старого міста, що дуже добре збереглося та його унікальний урбаністичний комплекс. Історична спадщина Любліна переповнена ягелонською традицією, переплітанням народів, культур і релігій, створила чарівний клімат, який можна відчути і побачити на власні очі. Місто Люблін має 700-літню, багату на факти історію, яка змінила життя Польщі і Європи. Заможне місто, що знайшлося на зіткненні культур Сходу і Заходу, було місцем розквіту багатьох народів і релігій, місцем перебування Ягеллонів, свідком Прусської присяги і Польсько-литовської Унії. Це місто стало також першою столицею відродженої після Ш світової війни Речі Посполитої. На протязі недовгого часу Люблін був столицею Польської народної республіки та містом, з якого в липні 1980 року розпочалися робітничі протести, що призвели до незалежності країни після війни.
Місто розташоване на узвишшях в межах Люблінської Височини і в оточенні лісових мвсивів. Розвиток Любліна завдячується торгівельному шляху, який його протинав, беручи свій початок з берегів Чорного моря і прямуючи до Європи через Бальтійське узбережжя. Вже у XII столітті в Любліні з’являється перший замок, в перший половині XIII століття до нього добудовують муровану башту – донжон (збереглася донині), яка виконувала оборонну та житлову функцію. У XIV столітті, під час царювання Казимира Великого, з огляду на постійні напади русинів, ятвятів, литвинів і татар, тут був побудований ще один мурований замок із каплицею, а саме місто було захищено оборонними стінами.
Розташуванн Любліна на шляху з Вільнюса до Кракова привелнуло особливу увагу та зацікавлення Ягеллонів, котрі подорожуючи цими землями, часто затримувалися в люблінському замку. Особливу симпатію до міста відчував король Владислав Ягелло. Під наглядом Яна Длугоша
